Щодо сплати податку з власників транспортних засобів

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється на підставі Закону України від 11.12.91 N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963-XII), яким визначені платники і об'єкти оподаткування, ставки та строки його сплати, а також встановлені пільги.

Статтею 1 Закону N 1963-XII визначено, що платниками цього податку є, зокрема, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.  

У статті 4 Закону визначені категорії громадян, які мають пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів. До них, зокрема, відносяться особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту), які звільняються від сплати податку щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 87 03), вироблені в країнах СНД і взяті на облік в Україні до 1990 року включно та вантажні автомобілі (код 87 04) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 см³ до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків за один із вказаних автомобілів.

Пільг для громадян, котрі мають у власності інші, ніж зазначено в статті 4 Закону N 1963-XII транспортні засоби, Законом не передбачено, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.

Якщо у громадянина - власника транспортного засобу, зазначеного у статті 4 Закону N 1963-XII, виникло право на пільгу, йому достатньо надати органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів, відповідний документ, який підтверджує це право Такий власник звільняється від сплати податку як за поточний, так і за попередні роки, якщо зазначений транспортний засіб протягом цього періоду був зареєстрований на його ім'я.

У разі відсутності документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.  

Одночасно зазначаємо, що органам державної податкової служби України чинним законодавством не надано права встановлювати та надавати платникам податків додаткові (не і передбачені Законом) пільги. Надання, в окремих випадках, додаткових пільг з оподаткування може бути вирішене сільськими, селищними, міськими радами відповідно до ст. 1 Закону України від 25.06.91 N 1251-XII "Про систему оподаткування", із змінами та доповненнями, згідно з якою вони можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Про порядок сплати податку з власників транспортних засобів

Відповідно до ст.2 Закону України від 11 грудня 1991 року N1964-ХII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (зі змінами і доповненнями) вказаний податок сплачують власники транспортних засобів за місцезнаходженням підприємств до місцевих бюджетів.

Відповідно до ст.25 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1993р. N 873 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" місцезнаходженням підприємств, що мають транспортні засоби, вважається район чи місто, де транспортні засоби фактично знаходяться.

Відповідно до ст.11 Закону України від 26 березня 1992р. "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (із змінами та доповненнями) платежі підприємств вносяться до місцевого бюджету за місцезнаходженням підприємтсв, їх філій, інших структурних одиниць та підрозділів. Розподіл платежів підприємтсв, що мають транспортні засоби на території різних районів та міст, проводиться залежно від кількості транспортних одиниць, що там знаходяться, потужності двигунів та ставки податку.  

Фактичне місцезнаходження підприємства податковою інспекцією виявляється за даними банків, де відкриваються рахунки (допоміжні рахунки), звітом про автотранспорт ф.N1-тр.(шос), картками ф.N15 по обліку надходження податків з заробітної плати тощо.  

Отже, ті власники транспортних засобів, які мають філії, відділення, цехи, автобази, площадки, стоянки, за якими закріплено транспортні засоби за вищезазначеними умовами в інших областях і районах, сплачують податок з власників транспортних засобів до місцевих бюджетів за місцезнаходженням цих відділень, філій, автобаз, цехів, площадок, стоянок, а податковим інспекціям за місцезнаходженням останніх надсилається копія розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за встановленою формою та копія платіжного доручення про сплату податку.

Про податок з власників транспортних засобів

Платники податку - юридичні особи, які в поточному році провели технічний огляд транспортних засобів згідно з графіком технічного огляду і сплатили податок за чинними на момент проведення технічного огляду ставками, не проводять його перерахунок.

Ті юридичні особи, що подали до податкової адміністрації розрахунки про сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, але до набрання чинності нового Закону не провели технічний огляд транспортних засобів, у разі його проведення згідно з графіком технічного огляду в наступні квартали 2008 року повинні, перед його проведенням, зробити перерахунок суми податку, виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону, і протягом першого місяця кварталу, в якому проводитиметься технічний огляд, подати цей розрахунок до податкової адміністрації. Податок сплачується у валюті України і розраховується за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на перший день відповідного кварталу.

Фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства проводять технічний огляд транспортних засобів один раз у два роки, зобов'язані пред'явити органам, які проводять технічний огляд, квитанції про сплату податку. При цьому сплата податку фізичними особами проводиться за кожний рік окремо, або ж за два роки перед технічним оглядом їх транспортних засобів, виходячи з дії чинного законодавства на день сплати.